Электронная библиотека (Гепатит)

Диспансерное наблюдение, лечение и профилактика вирусных гепатитов у подростков и взрослых больных ВИЧ- инфекцией

Данные рекомендации разработаны Федеральным научно-методическим центром по профилактике и борьбе со СПИДом с учетом протоколов ВОЗ для европейского региона «Гепатит С и ВИЧ-инфекция: тактика ведения пациентов с сочетанной инфекцией», «Гепатит В и ВИЧ-инфекция: тактика ведения пациентов с сочетанной инфекцией», «Профилактика гепатитов A, B, C и воздействия других гепатотоксических факторов у людей, живущих с ВИЧ/СПИДом» и при методической поддержке Европейского бюро ВОЗ.

Содержание

Стратегии профилактики............................................................................................69

1. Вакцинация против гепатитов В и А........................................................................69

1.1. Гепатит B..............................................................................................................69

1.2. Гепатит A..............................................................................................................70

2. Профилактика передачи вирусов гепатита от матери ребенку...................................71

2.1. Профилактика передачи ВГВ.................................................................................71

2.2. Профилактика передачи ВГС.................................................................................72

3. Профилактика и снижение риска инфицирования ..................................................72

3.1. Безопасное сексуальное поведение.......................................................................72

3.2. Снижение вреда, связанного с потреблением инъекционных наркотиков…. …….72

4. Консультирование по вопросам снижения вредных воздействий на печень.............73

5. Профилактика передачи вирусов гепатита при переливании крови и продуктов

крови..........................................................................................................................73

6. Профилактика вирусных гепатитов в медицинских учреждениях............................73

Библиография.............................................................................................................75

Приложение 1. Лабораторная диагностика гепатита C................................................76

Приложение 2. Биохимические методы оценки фиброза печени.................................78

Приложение 3. Опросники для выявления злоупотребления алкоголем.......................80

Приложение 4. Ведение больных с терминальной стадией заболевания печени ……...82

Приложение 5. Направления исследований и новые методы лечения..........................85


ЗАГРУЗИТЬ (формат *.PDF)

(на рус. яз.)

 

Клинический протокол диагностики и лечения вирусного гепатита С у взрослых, заражённых ВИЧ-инфекцией

(Приказ Министерства охраны здоровья Украины № 826 від 30.12.2008 )

Протокол розроблений на виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки, Концепції стратегії дій уряду, спрямованих на запобігання поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2011 року з метою його використання у роботі закладів охорони здоров'я, які проводять лікування хворих на ВІЛ-інфекцію, відповідно до рекомендацій ВООЗ (Management of Hepatitis C and HIV Co?infection, Клінічний протокол для країн Європейського регіону, 2006),  Клінічного протоколу ведення та лікування хворих на хронічні гепатити В і С в поєднанні з ВІЛ інфекцією (Європейське клінічне товариство СНІДу (EACS), 2007).

Протокол розроблений для встановлення єдиних вимог до діагностичних та лікувальних заходів медичного забезпечення; уніфікації і оптимізації медичної допомоги; визначення оптимальних обсягів, доступності і якості медичної допомоги  дорослим хворим на ВІЛ-інфекцію у поєднанні з гепатитом С. Протокол призначається лікарям-інфекціоністам, які здійснюють лікування ВІЛ-інфікованих, а також фахівцям мультидисциплінарних команд з впровадження лікування, догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІД (ЛЖВС). Протокол буде корисним також студентам медичних ВУЗів, які вивчають питання ВІЛ/СНІД.

Сьогодні, в умовах розширення доступу до антиретровірусної терапії, що суттєво подовжує тривалість життя ЛЖВ, захворювання печінки виходять на провідні місця серед причин смертності інфікованих ВІЛ. За даними досліджень, якщо в епоху до АРТ внаслідок термінальних стадій захворювань печінки, наприклад, в Італії, Іспанії та США помирали 13%, 5% та 12% інфікованих ВІЛ, відповідно, то з початком розширення доступу до АРТ їх частка зросла до 35%, 45% і 50%. Це пов’язано як зі збільшенням тривалості життя інфікованих ВІЛ в результаті впровадження АРТ, так і з прискореними темпами прогресування ураження печінки до термінальних стадій у випадку ко-iнфекції з ВІЛ, порівняно з моноінфекцією ВГ.

Поширеність вірусних гепатитів серед ЛЖВ у Європейському регіоні, за оцінками ВООЗ, в середньому становить 40%, а максимально—90%. Найбільш ураженою ВГС серед ЛЖВ лишається категорія СІН—70-95%. Серед осіб, інфікованих ВІЛ внаслідок гетеросексуальних статевих контактів ВГС інфіковано 9-27%, серед ЧСЧ—1-12%. Ризик трансмісії ВГС, порівняно з ВІЛ-інфекцією, в 10 разів вище при парентеральному шляху передачі. У СІН інфікування ВГС відбувається з найбільшою ймовірністю протягом перших 10 місяців споживання ін’єкційних наркотиків. У випадках ко-інфекції ВІЛ і ВГС ризик вертикальної трансмісії від матері до дитини зростає для обох інфекцій.

За результатами дослідження частоти виявлення маркерів ВГС-інфекції серед різних груп населення, що проводилося у лабораторії вірусних гепатитів і ВІЛ-інфекції ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України» (2006—2007), у загальній популяції інфікованих ВІЛ анти-ВГС виявлялися у 82,4% пацієнтів. Серед ВІЛ-інфікованих СІН частота виявлення анти-ВГС становила 94,8%; серед осіб, інфікованих ВІЛ статевим шляхом—22,8%.

ВІЛ-інфекція обтяжує перебіг ХГС та прискорює його прогресування до цирозу печінки та ГЦК. Низька кількість CD4 лімфоцитів, чоловіча стать, старший вік, зловживання алкоголем є обтяжуючими факторами щодо перебігу ХГС і прискорення його прогресування до ЦП та ГЦК. Обтяжуючий вплив ВГС на перебіг ВІЛ-інфекції опосередкований підвищенням ризику розвитку реакцій гепатотоксичності та обмеженим терапевтичним вибором лікарських засобів для лікування ВІЛ-інфекції, опортуністичних, супутніх захворювань та ускладнень за наявності хронічного прогресуючого захворювання печінки. Противірусна терапія ХГС спрямована на досягнення стійкої вірусологічної ремісії ХГС, попередження прогресування та зворотній розвиток ураження печінки, усунення позапечінкових проявів ХГС. Це, у свою чергу, покращує прогноз для життя і здоров’я ВІЛ-інфікованих пацієнтів, а також якість життя.


ЗАГРУЗИТЬ (формат *.DOC)

(на укр. яз.)

 

Регистрация / Вход

Внутренняя почта

Вы не авторизованы.

НАШИ ДРУЗЬЯ

Малыш.dp.ua